розпочинатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дніти — дні/є, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти … Український тлумачний словник
зачинатися — а/ється, недок., зача/тися, чне/ться, док. 1) перев. недок., розм. Мати вихідною точкою що небудь; брати свій початок із чогось; розпочинатися, починатися. 2) розм. Починати відбуватися. || Наступати, наставати. || З являтися. 3) розм. Мати… … Український тлумачний словник
наспівати — I а/ю, а/єш, недок., наспі/ти, і/ю, і/єш і діал. наспі/нути, ну, неш, док. 1) неперех.Ставати спілим, достиглим (про плоди, злаки і т. ін.). 2) неперех. Надходити, наближатися, розпочинатися, наступати (про час, пору і т. ін.). 3) неперех., розм … Український тлумачний словник
наставати — стає/, недок., наста/ти, ста/не, док. 1) Надходити, наближатися, розпочинатися (про час, пору і т. ін.). || Ставати стійким, незмінним (про погоду і т. ін.). 2) перен. Замінюючи один стан іншим, поширюватися. 3) діал. З являтися, ставати (про… … Український тлумачний словник
насувати — а/ю, а/єш і насо/вувати, ую, уєш, недок., насу/нути, ну, неш, док. 1) перех., розм. Надівати, натягати що небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). || Зсовувати, спускати нижче. 2) перев. недок., неперех. Рухаючись уперед у… … Український тлумачний словник
підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
розв'язуватися — уюся, уєшся, недок., розв яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Розпускатися, роз єднуватися (про кінці чого небудь зв язаного). || Звільнятися від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. (про когось зв язаного чи обв язаного, про щось перев язане) … Український тлумачний словник